Історія справи

Постанова ВГСУ від 21.01.2026 року у справі №446/640/22
Постанова ККС ВП від 21.01.2026 року у справі №446/640/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року

м. Київ

справа № 446/640/22

провадження № 51-3647 км 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

особи, щодо якої кримінальне

провадження закрито (відеоконференція) ОСОБА_6 ,

представника потерпілих (відеоконференція) ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 травня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140220000362 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області ухвалою від 25 травня 2022 року звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку з його примиренням з потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до положень ст. 46 КК України, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрив на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що 18 серпня 2019 року, приблизно о 19:30, знаходячись на березі технічного каналу Добротвірської ТЕС, що на території с. Долина Кам`янка-Бузького району Львівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ним та ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , з метою спричинення тілесних ушкоджень умисно зловив рукою за шию ОСОБА_9 та штовхнув його, внаслідок чого ОСОБА_9 впав на землю обличчям до низу. Після цього ОСОБА_6 , підтягнувши його шляхом волочіння по землі, сів на його спину та наніс йому 5 ударів кулаком по тулубу.

Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 , перебуваючи на спині у ОСОБА_9 , з метою спричинення тілесних ушкоджень умисно наніс два удари кулаком правої руки в грудну клітину ОСОБА_8 , який сидів поряд на землі. Внаслідок дій ОСОБА_6 потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 спричинено легкі тілесні ушкодження.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 18 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення й призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Зазначає, що прокурор, знаючи про відсутність у нього юридичної освіти, ввів його в оману щодо правових наслідків закриття кримінального провадження за примиренням сторін.

Крім того, під час судового засідання, яке відбувалося в режимі відеоконференції, через погану якість звуку він не чув і не розумів, що відбувається у судовому засіданні, тому вважає, що суд першої інстанції не роз`яснив йому належним чином наслідки застосування положень ст. 46 КК України.

Також вважає, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які підтверджують його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд першої інстанції не дотримався порядку дослідження доказів, не дослідив докази на підтвердження винуватості його у вчиненні кримінального правопорушення, не з`ясував питання про відшкодування заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди.

Апеляційний суд, на думку скаржника, своїх висновків належним чином не мотивував, не навів вичерпних міркувань щодо необґрунтованості апеляційної скарги, обмежившись лише перерахуванням доказів, покладених в основу ухвали, та загальними формулюваннями про доведеність винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 подав заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_6 , у якому просить залишити оскаржувані судові рішення без зміни.

Позиції учасників судового провадження

ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу.

Прокурор та представник потерпілих заперечували проти задоволення касаційної скарги і просили залишити оскаржувані судові рішення без зміни.

Іншим учасникам судового провадження були направлені повідомлення про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

За змістом статей 433 438 КПК України суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Перевіривши кримінальне провадження в касаційному порядку в межах доводів поданої касаційної скарги, колегія суддів вбачає їх частково обґрунтованими.

Статтею 46 КК України (в редакції на час вчинення інкримінованого діяння) було передбачено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За змістом положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового розгляду щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 вказаної статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

При цьому за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи клопотання сторони про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим в порядку ст. 46 КК України, зобов`язані роз`яснити сторонам порядок та наслідки такого звільнення.

З матеріалів кримінального провадження та відеозапису судового засідання в суді першої інстанції вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 брав участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку. При перегляді відеозапису судового засідання вбачається, що зв`язок під час підготовчого засідання був неякісний.

Після оголошення потерпілими і обвинуваченим про те, що вони примирилися і просять звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження закрити, головуючий у судовому засіданні роз`яснив потерпілим наслідки такого звільнення від кримінальної відповідальності.

Після цього головуючий роз`яснював ОСОБА_6 наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 46 КК України.

Однак потім на запитання головуючого, чи зрозумілі ОСОБА_6 наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, останній повідомив, що не все зрозумів у зв`язку з поганою якістю звуку.

Однак, не дивлячись на це, суд першої інстанції не вжив заходів для налагодження зв`язку і повторного роз`яснення обвинуваченому наслідків звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 46 КК України, а задовольнив клопотання про таке звільнення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій, крім іншого, вказував про не роз`яснення йому місцевим судом наслідків звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 46 КК України.

Однак апеляційний суд належним чином цих доводів не перевірив, формально вказавши, що суд роз'яснив обвинуваченому правові наслідки застосування положень ст. 46 КК України, не переконавшись в тому, що такі наслідки були зрозумілі обвинуваченому, й він усвідомлено погодився на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 46 КК України з подальшим закриттям кримінального провадження.

Допущені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки могли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування таких рішень з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

За таких обставин, керуючись положеннями ст. ст. 434, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 травня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3